Alperdem’den PISA değerlendirmesi: Yükselişe rağmen devamsızlık ve eşitsizlik uyarısı

Мехмет Альпердем, педагог і член групи «Наш союз», заявив, що Туреччина покращила свої результати в математиці, природничих науках та навичках читання в останніх рейтингах PISA, і привітав учнів, батьків та вчителів. Посилаючись на розділ звіту PISA за 2025 рік, присвячений Туреччині, Альпердем зазначив, що середній показник ОЕСР був перевищений у природничих науках та читанні, а середній показник був досягнутий у математиці.

За даними Alperdem, Туреччина піднялася з 34-го місця серед 81 країни в науці у 2022 році на 19-те місце серед 91 країни у 2025 році; з 36-го на 18-те місце за рівнем навичок читання; та з 39-го на 28-ме місце з математики. В рамках ОЕСР було зазначено, що рейтинг Туреччини піднявся з 29-го на 14-те місце в науці, з 30-го на 13-те місце з читання та з 32-го на 23-тє місце з математики.

Альпердем заявив, що, згідно зі звітом, Туреччина вперше перевищила середній показник ОЕСР за індексом фізичного та соціального середовища навчання, що мінімальний рівень компетентності серед учнів з неблагополучних сімей зріс, а також що різниця в можливостях між школами зменшилася.

Натомість, Альпердем наголосив, що проблеми прогулів та приналежності стали більш вираженими. Він заявив, що відсоток учнів, які не відвідували школу принаймні один повний день протягом останніх двох тижнів, становить 22% в ОЕСР та 53% у Туреччині; а рівень регулярної відвідуваності становить 37% у Туреччині та 66% в ОЕСР. Він також повідомив, що, згідно з даними PISA 2025, 34% учнів повідомили про фінансові труднощі, 28% вважали школу марною тратою часу, а рівень цькування з боку однолітків становив 21% у Туреччині та 20% в ОЕСР.

Щодо розриву в соціально-економічних досягненнях, Альпердем заявив, що різниця між 25% найбільш заможних та 25% найбільш незаможних верств населення в Туреччині становитиме 81 бал у 2025 році, тоді як середній показник по ОЕСР становить близько 85 балів. Він зазначив, що розрив у Туреччині залишався здебільшого незмінним з 2018 по 2025 рік, тоді як нещодавно в ОЕСР спостерігалося його скорочення; однією з причин цього може бути зниження балів у заможній групі через цифровізацію та час, проведений перед екранами.

Альпердем заявив, що такі країни, як Філіппіни, Узбекистан, Марокко, Домініканська Республіка та Камбоджа, знаходяться в кінці списку через обмежений доступ до освітніх ресурсів та соціально-економічні причини; тоді як сильні економіки здатні збільшити кількість успішних студентів, виділяючи більше ресурсів на освіту.

Альпердем заявив, що історичне зниження успіху також спостерігається у світовому масштабі, і перерахував причини наступним чином:

• Збільшене використання екрана
• Зниження звичок читання
• Проблеми з увагою та мотивацією
• Втрати у навчанні через пандемію
• Структурні проблеми в системах освіти

Альпердем заявив, що PISA вимірює когнітивні навички та не включає професійні навички; що вибірка представляє обмежений сегмент 15-річної вікової групи; і ​​що розміри вибірки та типи шкіл неоднорідні в різних країнах. Він зазначив, що в дослідженні взяли участь 7702 учні з 203 шкіл у 56 провінціях Туреччини та 12 385 учнів з 374 шкіл у 4 провінціях Китаю, додавши, що відмінності в якості обраних шкіл можуть вплинути на порівняння.

Альпердем, який також поділився рішеннями проблем, закликав до перетворення шкіл на привабливі центри:

• Обмеження використання цифрових інструментів та штучного інтелекту й спрямування його таким чином, щоб підтримувати аналітичне мислення.
• Контроль часу, проведеного перед екраном; посилення сімейних обов’язків.
• Підвищити відчуття приналежності до школи; зменшити кількість та різноманітність щоденних уроків, а також спростити факультативні курси відповідно до потреб.
• Збільшення та оцінювання мистецької, спортивної та культурної діяльності в школі.
• Підтримувати доступ до харчування; робити їдальні доступними за ціною та забезпечувати харчування в школі, де це можливо.
• Посилити перспективи працевлаштування випускників; зробити професійну освіту більш привабливою відповідно до потреб країни.
• Переоцінка моделі 4+4+4; скорочення періоду навчання у старшій школі та спрямування молоді на професійну кар’єру.
• Систематична боротьба з булінгом серед однолітків шляхом надання консультацій та соціально-мистецько-спортивних заходів.
• Скасувати оплачувані посади вчителів; перевести всіх вчителів на постійну роботу.
• Перегляд системи підготовки вчителів; посилення відкритості вчителів до інновацій.